Профілактика психоемоційного вигорання

Чи знайомий вам стан, коли несподівано відчуваєш себе дуже стомленим, з'являється вкрай дивне відчуття, ніби всередині щось зломилося: до всього байдуже, усе дарма? Робота, яка так подобалася, якій віддавався без останку, без якої не уявляв своє життя, тепер не тішить, а дратує, спілкування з дітьми викликає негативні емоції. У голові лише одна думка: скоріше б закінчився робочий день! Удома теж нічого не хочеться, навіть спілкуватися з близькими… Багато хто, мабуть, перебував у подібному стані. Психологи назвали його синдромом емоційного вигорання.

Головними причинами професійного вигорання педагогів є:

● стрес, спричинений великою кількістю вимог;

● неспокійна обстановка на роботі, що потребує стійкої уваги і напруги;

● не завжди розумна організація праці;

● неувага до свого здоров’я.

Ознаки емоційного вигорання:

1. Зниження самооцінки, яке виявляється в таких станах, як – от:

● брак позитивних емоцій, деяка відчуженість у взаємостосунках з членами родини, колегами ;

● стан тривоги, незадоволення (вдома, все частіше хочеться сказати: «Дайте мені спокій!»);

● безпорадність та апатія, яка з часом може перерости в агресію та відчай.

2. Відчуття самотності, що виявляється:

● у непорозумінні з дітьми та їхніми батьками, неприхильних відгуках про декого з них у колі колег;

● у неприязні безпосередньо до дітей – спочатку це неприхована антипатія, а потім і вибух роздратування;

● у неможливості нормального емоційного контакту з дітьми та колегами.

3. Емоційне виснаження, яке виявляється:

● у зниженні ціннісного ставлення до життя;

● у байдужості до всього, навіть до свого особистого життя;

● у втомі, апатії та депресії, що з часом призводить до розвитку серйозних хвороб – гастриту, мігрені, синдрому хронічної втоми тощо.

Як боротися з вигоранням

1. Розслаблення. Робіть те що вас відновлює, наповнює енергією та розслабляє. Посидьте у ванній, щоб тіло розслабилось, займайтесь спортом. Зробіть самомасаж на руках, ногах. Можна слухати музику, тому що вона вирівнює емоції та дає заряд бадьорості, гуляти вечорами. Треба знаходити час і для себе.

2. Не забувати про “хочу”. Треба пам’ятати, що емоційне вигорання з’являється, бо люди забувають про власні потреби. Про те, що їм потрібно не тільки їсти, пити і працювати, а є якісь задоволення від життя. Можна намалювати схему ваших справ, розділивши їх на “треба” і “хочу”. Коли в колонці “треба” багато всього, а в “хочу” – мало, то тут буде емоційне вигорання. Коли в нас ці категорії розділяються десь 50 на 50, нічого не буде. У вас у житті буде баланс. А емоційне вигорання відбувається, коли баланс порушений.

3. Піти у відпустку. Уявіть емоційну сферу людини у вигляді глечика. Вигорання – це коли її позитивні емоції зменшуються, їх лишається зовсім трішки на дні. І коли вона йде у відпустку, то має цей глечик наповнити.

Але баланс можна тримати постійно. Ви щось віддаєте з цього глечика, але зразу його наповнюєте. Тиждень напружено відпрацювали – а на вихідні поїхали в ліс. І у вас знов є наснага.

4. Чути себе. Ви відчуваєте дзвоник, коли щось не так, але від вас залежить, будете ви з цим щось робити чи далі йтимете стежкою, коли все погано. Треба чути себе. Коли потрібно вирости професійно, від вас залежить, чи сприймете ви це як можливість, чи опустите руки. І від вас залежить, чи дозволите ви собі розслабитись, відчуваючи втому.

5. Методика “Моє професійне дерево” Потрібно взяти аркуш: на одному боці написати “За що я можу сказати “спасибі” своїй роботі”, а на іншому – “За що моя робота може сказати “спасибі” мені”. До кожного треба написати щонайменше 20 тверджень. Перша сторона аркуша показує відношення людини до роботи, від чого вона отримує кайф, а друга – наскільки вона може похвалити себе за свою роботу. За що, вона думає, її цінять та за що вона цінить себе. Це дає емоційний ресурс.

Якщо у вас виходить від 5 до 8 пунктів, а потім – “мені більше нема, про що писати”, це не просто дзвіночок. Якщо до 15 пунктів “дякую роботі” і 3, коли робота може сказати “спасибі” вам, то це знак того, що ви себе не цінуєте в роботі. І тут треба шукати моменти, чому ви важливі для своєї роботи.

6. Тайм-менеджмент. Одна з причин емоційного вигорання – те, що людина не може побудувати свій тайм-менеджмент. Можна використовувати матрицю Ейзенхауера(фото нижче). Потрібно розділи справи на чотири категорії: термінові та важливі справи, не термінові та важливі справи, термінові та неважливі справи, нетермінові та неважливі справи. Ця матриця дозволяє вчителям збудувати плани та розподілити завдання. Тоді у вас між “треба” і “хочу” буде баланс.

23 квітня 2025 р.відбувся вебінар для педагогів "Ресурси емоційної стійкості". Під час онлайн зустрічі обговорили поняття "емоційні ресурси", "зовнішні ресурси", "внутрішні ресурси", поділились своїми ресурсами.